Вовчаковий антикоагулянт

Артикул: 10398

Ціна:

570,00 

Термін виконання

2 робочі дні

Біоматеріал для здачи

кров

Опис дослідження

Вовчаковий антикоагулянт (ВА) — це тип аутоантитіла, яке може впливати на систему згортання крові, викликаючи підвищений ризик тромбоутворення. Він часто асоційований із системним червоним вовчаком (СЧВ), але може зустрічатися і при інших аутоімунних захворюваннях.

Показання до проведення тесту на вовчаковий антикоагулянт:

  • Підозра на антифосфоліпідний синдром (АПС).
  • Повторювані тромбоемболічні ускладнення (венозні та артеріальні тромби).
  • Невідомі причини тромбоутворення у молодих пацієнтів.
  • Непояснені втрати вагітності (передчасні пологи, викидні).

Процедура:

  1. Збір зразка:
    • Кров береться з вени за допомогою стерильного шприця.
    • Зразок зазвичай збирається в пробірку з антикоагулянтом (цитрат натрію).
  2. Тестування:
    • Зразок плазми досліджується на наявність ВА через специфічні лабораторні методи, такі як тест на силові кристали (diluted Russell’s viper venom test) або шляхом перевірки на інгібування згортання.

Нормальні значення:

  • Нормальні результати означають відсутність вовчакового антикоагулянту. Позитивний результат потребує подальшого обстеження і оцінки.

Інтерпретація результатів:

  • Позитивний результат:
    • Може свідчити про наявність вовчакового антикоагулянту, що підвищує ризик тромбоутворення.
    • Вимагає подальшого аналізу для підтвердження діагнозу антифосфоліпідного синдрому.
  • Негативний результат:
    • Не виключає можливості АПС або інших аутоімунних захворювань, але знижує ймовірність наявності вовчакового антикоагулянту.

Наслідки та подальші дії:

  • Моніторинг: Пацієнти з позитивним результатом можуть потребувати регулярного моніторингу та корекції терапії для запобігання тромбоутворенню.
  • Лікування: Можливо, будуть призначені антикоагулянти, залежно від клінічної ситуації.

Висновок:

Вовчаковий антикоагулянт є важливим показником ризику тромбоутворення і може бути основним фактором у діагностиці антифосфоліпідного синдрому. Правильна інтерпретація результатів та подальші дії можуть запобігти серйозним ускладненням та покращити якість життя пацієнтів.

Часті питання та відповіді

Аналізи здати ЛЕГКО. 🙂 Зокрема, не потрібне направлення лікаря, просто перелік необхідних вам аналізів. Головне – ПРАВИЛЬНО ПІДГОТУВАТИСЯ.

Дізнайтеся про правила підготовки до аналізів тут, у консультанта гарячої лінії +380977776750, +380957776750, +380737776750 або у медичної сестри у відділенні.

Коли аналізи будуть готові, на мобільний телефон прийде повідомлення у Viber (Вайбер). Після чого результат можна отримати:

  • на електронній пошті, якщо залишили свій E-mail під час забору аналізів.
  • у тому відділенні нашої лабораторії, де були здані біоматеріали, при пред’явленні чека про оплату аналізів.

Здавайте аналізи:

  • у молодому віці та за відсутності симптомів – 1 раз на рік для контролю здоров’я: клінічний аналіз крові та сечі, визначення рівня глюкози крові, ліпідний профіль, печінкові проби, креатинін, сечовину, ін.
  • чоловікам старше 45 років потрібно 1 раз на рік здавати аналіз крові на ПСА (простатичний специфічний антиген загальний та вільний). Жінкам слід 1 раз на рік здавати урогенітальний мазок на онкоцитологію.
  • за наявності симптомів та для контролю лікування аналізи призначає лікар.

Вся інформація про наших клієнтів є абсолютно конфіденційною.

У бланку результату вказано ваші показники та межі норми для даного аналізу. Зверніться до лікаря для розшифровки аналізу.

Найчастіше на шкірі в місці проколу залишається маленька позначка, яка незабаром безвісти зникає. Рідше після забору венозної крові на згині ліктя утворюється синець (гематома). Це відбувається через те, що кров після вилучення голки з вени потрапляє під шкіру. Розмір гематоми залежить від:

  • товщини вени;
  • «складності» доступу до вени;
  • крихкості вени.

Велика гематома, зазвичай, утворюється під час взяття крові з тонких важкодоступних вен, і навіть, якщо розігнути руку до того, як кров згорнеться. Побоюватися підшкірної гематоми не варто.

Медична лабораторія «Involab» – НЕ ЛІКУВАЛЬНА УСТАНОВА.

Діагноз може бути поставлений ТІЛЬКИ ЛІКАРЕМ з урахуванням клінічної картини, аналізів та даних інструментального дослідження.

Це бажано для оперативного зв’язку з лікарем, якщо потрібна додаткова інформація про ваше здоров’я.

Завдяки сучасним вакуумним системам забору крові маніпуляція безпечна та комфортна:

  • больові відчуття мінімальні,
  • в одну вакуумну пробірку беруть кров відразу для кількох аналізів.

Лабораторії використовують різне обладнання, реактиви і навіть різні одиниці виміру (ммоль/л, нг/мл). Відрізняються і методи: ручні або автоматичні, ПЛР або Real time-ПЛР, ІФА або ІХЛА. Навіть спосіб забору біологічного матеріалу впливає на результат, зокрема рівень глюкози при взятті крові з вени і пальця відрізняється.

Також слід пам’ятати, що значення біологічних показників змінюються в залежності від часу доби, тривалості сну, рівня стресу, фізичного навантаження, харчування, прийнятих ліків, ін.

Щоб уникнути помилок, рекомендуємо правильно готуватись до здачі аналізів  та здавати повторні аналізи у тій самій лабораторії.

Сучасні автоматичні аналізатори вимагають великої кількості крові (від 2 мл), яку не можна отримати з пальця. Натомість один прокол вени дозволяє взяти кров для будь-якої кількості аналізів. Досвідчена медсестра з першого разу потрапляє у вену тонкою голкою – майже безболісно. Потім медсестра приєднує до голки потрібну кількість вакуумних пробірок – швидко та безпечно.

Преаналітичний етап передує безпосередньому виконанню лабораторного дослідження та включає підготовку до забору аналізів, забір біоматеріалу у відділенні та транспортування біоматеріалу до лабораторії.

Вартість преаналітичного етапу включає витрати на матеріали, що використовуються для забору – голки, одноразові вакуумні пробірки, щіточки та ложечки для урогенітального мазка, транспортні середовища для бакпосіву, одноразові рукавички, ін.

Вартість преаналітичного етапу не включена до загальної вартості аналізу тому, що з одного зразка біоматеріалу можна зробити різну кількість аналізів.

У дів і маленьких дівчаток урогенітальний мазок бере тільки лікар-гінеколог, оскільки процедура дуже відповідальна. При цьому не використовують гінекологічне дзеркало – мазок беруть через отвір у цноті без ушкодження плюви.

Мазки на мікрофлору у вагітних беруть 3 рази: при першому зверненні до гінеколога, на 30 тижні та на 35-37 тижні. Мазки беруть з каналу шийки матки, зі стінки піхви та з гирла парауретральних входів – потрібні знання анатомії, якими володіє лише лікар.