Мікробіологічне дослідження плевральної рідини та визначення чутливості до антибактеріальних препаратів

Артикул: 10560

Опис дослідження

**Бакпосів плевральної рідини** — це лабораторне дослідження, яке дозволяє ідентифікувати збудники інфекцій в плевральній порожнині, а також визначити їх чутливість до антибіотиків. Це важливий етап у діагностиці плевритів, пневмоній та інших легкових інфекцій.

Процедура забору плевральної рідини

  1. Забір рідини: Плевральна рідина може бути отримана шляхом плевроцентезу — процедури, що передбачає пункцію плевральної порожнини.
  2. Обробка зразка: Забрана рідина поміщається в стерильні контейнери для подальшого аналізу.

Етапи бакпосіву

  1. Посів матеріалу:
    • Рідина висівають на спеціальні середовища, такі як:
      • Аеробні середовища (для виявлення аеробних бактерій).
      • Анаеробні середовища (для виявлення анаеробних бактерій).
      • Середовища для грибів, якщо є підозра на грибкову інфекцію.
  2. Інкубація: Після посіву, середовища інкубують при відповідних температурах та умовах для росту бактерій.
  3. Ідентифікація збудників: Через кілька днів проводиться моніторинг наявності колоній, які ідентифікують за допомогою мікробіологічних методів.

Антибіотикограма

Після ідентифікації збудників проводять антибіотикограму для визначення чутливості бактерій до антибіотиків.

  1. Методи антибіотикограми:
    • Дисковий дифузійний метод (метод Кірбі-Бауера): На середовище з вирощеними бактеріями накладаються диски з антибіотиками. Оцінюється зона інгібування росту.
    • Метод мікродилюції: Визначає мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) антибіотика, що пригнічує ріст бактерій.
  2. Оцінка результатів:
    • Бактерії класифікуються як чутливі, помірно чутливі або резистентні до різних антибіотиків.

Інтерпретація результатів

  • Позитивний результат бакпосіву: Виявлення збудника свідчить про наявність інфекції; далі слідує призначення відповідного антибактеріального лікування.
  • Негативний результат: Може свідчити про відсутність інфекції, але не виключає можливості інших причин плевриту (наприклад, неінфекційних).

Клінічне значення

  • Діагностика: Допомагає встановити причину плевриту (інфекційний, туберкульозний, раковий).
  • Лікування: Визначення чутливості до антибіотиків дозволяє лікарю підбирати ефективну терапію.
  • Моніторинг: Повторні бакпосіви можуть бути корисними для оцінки ефективності лікування.

Висновок

Бакпосів плевральної рідини та антибіотикограма є важливими діагностичними інструментами, які допомагають лікарям визначити причину інфекції та підібрати адекватну терапію, покращуючи шанси на успішне лікування пацієнтів з плевритами та іншими легковими захворюваннями.

Часті питання та відповіді

Аналізи здати ЛЕГКО. 🙂 Зокрема, не потрібне направлення лікаря, просто перелік необхідних вам аналізів. Головне – ПРАВИЛЬНО ПІДГОТУВАТИСЯ.

Дізнайтеся про правила підготовки до аналізів тут, у консультанта гарячої лінії +380977776750, +380957776750, +380737776750 або у медичної сестри у відділенні.

Коли аналізи будуть готові, на мобільний телефон прийде повідомлення у Viber (Вайбер). Після чого результат можна отримати:

  • на електронній пошті, якщо залишили свій E-mail під час забору аналізів.
  • у тому відділенні нашої лабораторії, де були здані біоматеріали, при пред’явленні чека про оплату аналізів.

Здавайте аналізи:

  • у молодому віці та за відсутності симптомів – 1 раз на рік для контролю здоров’я: клінічний аналіз крові та сечі, визначення рівня глюкози крові, ліпідний профіль, печінкові проби, креатинін, сечовину, ін.
  • чоловікам старше 45 років потрібно 1 раз на рік здавати аналіз крові на ПСА (простатичний специфічний антиген загальний та вільний). Жінкам слід 1 раз на рік здавати урогенітальний мазок на онкоцитологію.
  • за наявності симптомів та для контролю лікування аналізи призначає лікар.

Вся інформація про наших клієнтів є абсолютно конфіденційною.

У бланку результату вказано ваші показники та межі норми для даного аналізу. Зверніться до лікаря для розшифровки аналізу.

Найчастіше на шкірі в місці проколу залишається маленька позначка, яка незабаром безвісти зникає. Рідше після забору венозної крові на згині ліктя утворюється синець (гематома). Це відбувається через те, що кров після вилучення голки з вени потрапляє під шкіру. Розмір гематоми залежить від:

  • товщини вени;
  • «складності» доступу до вени;
  • крихкості вени.

Велика гематома, зазвичай, утворюється під час взяття крові з тонких важкодоступних вен, і навіть, якщо розігнути руку до того, як кров згорнеться. Побоюватися підшкірної гематоми не варто.

Медична лабораторія «Involab» – НЕ ЛІКУВАЛЬНА УСТАНОВА.

Діагноз може бути поставлений ТІЛЬКИ ЛІКАРЕМ з урахуванням клінічної картини, аналізів та даних інструментального дослідження.

Це бажано для оперативного зв’язку з лікарем, якщо потрібна додаткова інформація про ваше здоров’я.

Завдяки сучасним вакуумним системам забору крові маніпуляція безпечна та комфортна:

  • больові відчуття мінімальні,
  • в одну вакуумну пробірку беруть кров відразу для кількох аналізів.

Лабораторії використовують різне обладнання, реактиви і навіть різні одиниці виміру (ммоль/л, нг/мл). Відрізняються і методи: ручні або автоматичні, ПЛР або Real time-ПЛР, ІФА або ІХЛА. Навіть спосіб забору біологічного матеріалу впливає на результат, зокрема рівень глюкози при взятті крові з вени і пальця відрізняється.

Також слід пам’ятати, що значення біологічних показників змінюються в залежності від часу доби, тривалості сну, рівня стресу, фізичного навантаження, харчування, прийнятих ліків, ін.

Щоб уникнути помилок, рекомендуємо правильно готуватись до здачі аналізів  та здавати повторні аналізи у тій самій лабораторії.

Сучасні автоматичні аналізатори вимагають великої кількості крові (від 2 мл), яку не можна отримати з пальця. Натомість один прокол вени дозволяє взяти кров для будь-якої кількості аналізів. Досвідчена медсестра з першого разу потрапляє у вену тонкою голкою – майже безболісно. Потім медсестра приєднує до голки потрібну кількість вакуумних пробірок – швидко та безпечно.

Преаналітичний етап передує безпосередньому виконанню лабораторного дослідження та включає підготовку до забору аналізів, забір біоматеріалу у відділенні та транспортування біоматеріалу до лабораторії.

Вартість преаналітичного етапу включає витрати на матеріали, що використовуються для забору – голки, одноразові вакуумні пробірки, щіточки та ложечки для урогенітального мазка, транспортні середовища для бакпосіву, одноразові рукавички, ін.

Вартість преаналітичного етапу не включена до загальної вартості аналізу тому, що з одного зразка біоматеріалу можна зробити різну кількість аналізів.

У дів і маленьких дівчаток урогенітальний мазок бере тільки лікар-гінеколог, оскільки процедура дуже відповідальна. При цьому не використовують гінекологічне дзеркало – мазок беруть через отвір у цноті без ушкодження плюви.

Мазки на мікрофлору у вагітних беруть 3 рази: при першому зверненні до гінеколога, на 30 тижні та на 35-37 тижні. Мазки беруть з каналу шийки матки, зі стінки піхви та з гирла парауретральних входів – потрібні знання анатомії, якими володіє лише лікар.